Описання причин, симптомів та лікування кіфозу хребта

Кіфоз хребта — захворювання, яке клінічно проявляється у вигляді, так званого, синдрому «круглої спини». Сутулість, а в крайніх формах — горбатість, це основні наслідки кіфозу. Плечі хворих пацієнтів нахилені спочатку вперед і до низу, грудна клітка помітно звужена. Діафрагма — основний дихальний м’яз — помітно опущена донизу, м’язи черевного преса вкрай ослаблені і не мають тонусу. Верхня частина корпусу у таких хворих нахиляється вперед. Кіфоз хребта в хронічних формах провокує клиноподібні деформування хребетних сегментів, крайній варіант кіфозу передбачає руйнування міжхребцевих хрящів.

кіфоз хребта

Кіфоз грудного відділу хребта, як і інших, провокує розтягнення м’язів спини, знижує їх тонус, витривалість і здатність до опору, особливо це характерно для черевних м’язів.

Зміни в анатомічній будові порожнини грудини призводить до значного зниження рухливості ребер, загального порушення міжреберних м’язів, а також зміни роботи легенів.

Основні причини кіфозу хребта

кіфоз хребта знімокУ зв’язку з тим, що життя сучасної людини багато в чому супроводжується гіподинамією і проходить сидячи, це призводить до формування аномальної постави людини. До змін анатомічної будови дуг хребта відносять кіфози, лордози, сколіози. Кіфоз хребта — це дугоподібне викривлення, що характеризується опуклістю назад. У тому випадку, якщо кут викривлення перевищує 40-45 градусів, лікарем-терапевтом призначається лікування. Захворювання вражає найчастіше людей у віці від 22 років, однак нерідкі випадки, коли відхилення діагностується у зрілих пацієнтів віком від 50-55 років. На сьогоднішній день встановлено ряд причин, які провокують розвиток захворювання, до основних з них можна віднести:

  • Ятрогенні причини;
  • Дегенеративні захворювання дисків;
  • Травми і удари;
  • Вроджені дефекти.

Кіфоз поперекового відділу хребта, як і іншого, може бути обумовлений ятрогенними причинами. Це означає, що кіфоз є похідним від невдалих оперативних втручань. Наприклад, процедура ламінектомії може закінчитися кіфозом, її проводять з метою зменшення тиску на спинний мозок. Процедура передбачає видалення пластинок кісток, це впливає на щільність хребцевих сегментів, збільшення відстані між ними, в силу цього хребет починає нахилятися вперед. Кіфоз шийного відділу хребта може бути спровокований операцією на шийці матки.

Загальна дегенерація міжхребетних дисків — поширена причина виникнення кіфозу шийного відділу. Наприклад, у літніх людей старіння дисків супроводжується їх руйнуванням, аж до повного краху. Внаслідок чого шийний відділ починає видаватися вперед, з плином часу дегенеративні процеси посилюються, і градус нахилу хребта також зростає.

Кіфоз може бути вродженим, людина в цьому випадку народжується з наявністю аномальних відхилень у будові.

Вроджений кіфоз обов’язково призводить до невірного росту хребців. Хребці деформуються і набувають клиноподібної, трикутної форми.

Травма є частою причиною виникнення кіфозу хребетного стовпа. Тріщини і переломи провокують стиск хребта, що в свою чергу призводить до загального дисбалансу, втрати природної анатомічної структури хребта. У тому випадку, якщо кіфоз не піддається лікуванню і прогресує, це призводить до звуження каналу хребта, подібна картина загрожує затисненням спинного мозку і втратою чутливості.

Класифікація типів кіфозу

Медики виділяють такі основні типи кіфозу:

  • Природжений — спровокований аномаліями у розвитку передніх відділів хребців;
  • Генотипічний — спадкова форма захворювання, успадковується за домінантним типом;
  • кіфоз у похилої людиниКомпресійний — кіфоз, який спочатку обумовлюється компресійними переломами хребта (одного чи кількох), внаслідок чого зменшується висота хребців передніх відділів;
  • Фізіологічний кіфоз грудного відділу хребта формується при адекватному розвитку хребта до 7 років і до етапу статевого дозрівання в крижовому відділі;
  • Тотальний кіфоз припускає викривлення дуг по всьому хребетному стовпу, часто спостерігається при хворобі Бехтерева;
  • Старечий — обумовлюється дегенеративними віковими змінами, внаслідок чого хребці руйнуються, втрачають еластичність.

Діагностика наявності даного захворювання передбачає два етапи. Спочатку необхідний первинний огляд, в облік беруть такі показники, як кут викривлення хребетних дуг, загальну поставу, тонус м’язів, пружність м’язового корсету. У випадку, якщо підозри виправдовуються, пацієнта направляють на проходження рентгену та магнітно-резонансну томографію. Лікування буде тим ефективніше, чим швидше буде поставлений діагноз. Оскільки кіфоз з плином часу має тенденцію прогресувати.

Діагностувати наявність захворювання дозволяє ряд симптомів. Кіфоз грудного відділу хребта включає наступні симптоми:

  • Наявність больового синдрому, болі посилюються після інтенсивних фізичних вправ і навантажень;
  • Нетримання калу і сечі;
  • Порушення роботи в статевій сфері, статева слабкість;
  • Втрата чутливості в нижніх кінцівках, оніміння, слабкість в ногах;
  • Відсутність тонусу в черевних м’язах;
  • Непропорційні вигини спини, порушення в поставі.

Лікування викривлення хребта

Лікування кіфозу вимагає комплексного підходу. Тому з метою терапії можна поєднувати різні підходи консервативного лікування. У боротьбі з даним захворюванням вельми ефективні: остеопатичне лікування, мануальна терапія, регіональний та загальний масаж шиї, плечей, нижніх і верхніх кінцівок, голковколювання, а також фізіотерапія. Лікування мануальними засобами передбачаєтся тільки на ранніх стадіях розвитку захворювання. Це пояснюється надмірно інтенсивними маніпуляціями на спину, м’язи і хребці, що може призвести до ускладнення ситуації. Однак для ранніх стадій хвороби мануальні процедури рекомендовані, оскільки відновлюють гнучкість хребта, зміцнюють м’язовий корсет, підвищують тонус.

Фізіотерапія переслідує мету, насамперед, корекції постави, загального зміцнення м’язів шийного та грудного відділу (залежно від зони ураження). Вона дуже ефективна в сукупності з голковколюванням. Голковколювання стимулює кровообіг, це допомагає повернути тонус м’язів, зняти набряклість з тканин, що прилягають до деформованих хребців. Зазвичай його призначають у тих випадках, коли просвіт спинномозкового каналу перекривається в силу надмірного нахилення хребетного стовпа. Якщо вдається зняти набряк, то найчастіше це скасовує необхідність вдаватися до операції.

Лікувальна гімнастика при кіфозі хребта — необхідна терапевтична міра, яка дає свої плоди.

вправи лікування кіфозу

До основних вправ можна віднести наступні:

  • Вправа з гімнастичною палицею. Стоячи, ноги на ширині плечей, пацієнт відводить палицю за спину, притискає її до лопаток, положення спини утримуємо максимально рівним. Повертаючись в подібне становище, робимо вдих, під час присідання — видих.
  • Стоїмо, ноги на ширині плечей. В руках тримаємо гімнастичну палицю, яка розміщується на лопатках, випрямляє руки. Намагаємося палицю підняти максимально вгору.
  • Початкове положення — лежачи на підлозі. Руки витягнуті уздовж тіла і зігнуті в ліктях. На вдиху максимально прогинаємо грудний відділ, упор робимо на потилицю й лікті, потім повертаємося у вихідне положення. У тому випадку, якщо визначений кіфоз грудного відділу хребта вправи і навантаження з прогином — обов’язкова процедура.
  • Лежимо на спині в максимально розслабленому стані, руки тримаємо вздовж тулуба. Заводимо руки за голову, потягуємся і повертаємося у вихідне положення.

Лікування кіфозу шийного відділу хребта передбачає оперативне втручання в тому випадку, якщо консервативні форми терапії не дали результату. У тому випадку, якщо спостерігається втрата чутливості, оніміння, поколювання, а також слабкість в нижніх кінцівках, нетримання природних потреб, усе це може бути приводом до операції. У всякому разі, всі форми лікування необхідно узгоджувати з лікарем для досягнення швидкого одужання.