Що необхідно знати про лікування ревматизму

Ревматизм — це інфекційно-алергічне захворювання, при якому відбувається ураження сполучної тканини суглобів, серцево-судинної системи, внутрішніх органів, м’язів і шкіри. Збудником цього захворювання вважається гемолітичний стрептокок, але основну роль відіграє алергія, яка виникає внаслідок високої чутливості до вторинного впровадження стрептокока. Зазвичай ревматизм розвивається після гострих запалень верхніх дихальних шляхів, ангіни, можлива поява такого захворювання при карієсі зубів. Також сприяє розвитку цієї хвороби охолодження організму. Перш, ніж розбиратися, як лікувати ревматизм суглобів, ніг, наприклад, слід зрозуміти що являє собою ця хвороба і які її симптоми.

жінка тримається руками за коліно

Загальна інформація про ревматизм

Насправді ревматизм не настільки поширена хвороба, як прийнято думати. Взагалі це захворювання характерно для дітей у віці від 6 до 15 років. У людей старшого віку ця хвороба з’являється вкрай рідко. Але навіть у тій класичній «дитячій» групі, яка найбільше схильна до цього захворювання, хворіє не більше, ніж 1 дитина з тисячі.

лікар оглядає ногу дівчинкиБагато хто дивується, чому ж ми так часто чуємо це слово, якщо це захворювання настільки рідкісне? У цьому випадку позначається те, що раніше це захворювання було більш поширеним, але після того, як медицина посилилася, і з’явилися доступні антибіотики, кількість випадків захворювання на ревматизм сильно зменшилася.

Друга причина ще простіше — раніше словом «ревматизм» позначали всі захворювання суглобів. Лікарі просто не розрізняли їх, оскільки не було такої необхідності — вибір лікувальних процедур був малий, відповідно і лікування практично завжди було одним і тим же. Але з тих пір, як можливості медицини зросли, почали розрізняти різні захворювання суглобів і підбирати відповідне кожному з них лікування. Тому зараз жоден лікар не переплутає симптоми справжнього ревматизму з проявами інших захворювань.

Варто також відзначити, що для ревматизму характерні сезонні загострення, при цьому інтервали між нападами у всіх різні і можуть становити від кількох місяців до кількох років. Крім того, якщо перший напад захворювання проходить без ураження суглобів, то хвороба взагалі може довгий час залишатися непоміченою. Така прихована форма захворювання виявляється лише через час, коли утворюється ревматичний порок серця. Повторні напади хвороби в цьому випадку протікають набагато важче.

Як виявити захворювання?

Взагалі симптоми даного захворювання досить характерні. Як ми вже сказали, страждають від цієї хвороби в основному підлітки і діти. Найчастіше захворювання розвивається через кілька (від 1 до 3) тижнів, після того, як дитина перенесла стрептококову інфекцію верхніх дихальних шляхів. Це може бути ангіна, фарингіт, який являє собою запалення глотки, або тонзиліт, при якому відбувається запалення мигдалин.

Сама стрептококова інфекція далеко не завжди яскраво проявляє себе, часто протікаючи нетипово і потай. У цьому випадку доводиться стикатися лише з невеликим запаленням горла і мінімальною температурою. Саме тому лікарі дуже часто просто ставлять діагноз ГРЗ, просто не помічаючи інфекції і не призначаючи необхідного в даному випадку лікування. У підсумку недолікована інфекція, особливо в тому випадку, коли вона з’явилася на тлі зниженого імунітету і повторно, часто призводить до суглобового ревматизму. Внаслідок через деякий час після перенесеного захворювання (фарингіту або ангіни) людина стикається із запаленням різних великих суглобів — плечових, ліктьових, колінних, гомілковостопних, променезап’ясткових. А ось дрібні суглоби пальців ніг і рук уражаються цією хворобою дуже рідко.

Характерним є також той факт, що суглоби запалюються не одночасно, а по черзі. Наприклад, спочатку може запалитися колінний суглоб, через кілька днів це запалення проходить, але з’являється нове, вже в іншому суглобі, потім в третьому і т.д. Саме таке переміщення запалення по суглобах і є своєрідною «візиткою» ревматизму. При цьому запалення кожного конкретного суглоба зазвичай достатньо короткочасно, воно рідко триває більше 10-12 днів. Проблема в тому, що такі запалення зазвичай відбуваються по черзі, а шкоди вони завдають не лише суглобам, а й серцю.

Як результат недолікованого або вчасно не вилікуваного ревматизму з’являється ревмокардит, який являє собою ревматичне запалення серця. Це захворювання буває трьох ступенів тяжкості, при цьому в процес може бути залучений серцевий м’яз, оболонки і клапани серця.

Форми ревмокардиту

Виділяють три форми цього захворювання — легку, середню і важку.

Легка форма ревмокардиту вражає тільки деякі локальні ділянки серцевого м’яза. При цьому не порушується кровообіг серця, а зовнішніх проявів хвороби просто немає, тому вона практично завжди залишається непоміченою.

При захворюванні середньої тяжкості відбувається більш сильне ураження серцевого м’яза, саме серце дещо збільшується в розмірах, з’являються неприємні відчуття за грудиною, підвищена стомлюваність, задишка, підвищене серцебиття, яке виникає при звичних побутових навантаженнях.

Важкий ревмокардит призводить до ще більшого ослаблення серця, при цьому розміри його істотно збільшуються. Навіть у стані спокою хворий відчуває болі в серці, можуть з’явитися набряки на ногах. Внаслідок саме цієї форми захворювання можуть розвинутися вади серця (зморщування серцевих клапанів).

Ще один наслідок ревматизму — хорея

хлопчик тримається руками за головуРевмокардит не єдиний можливий наслідок ревматизму, який не був вчасно вилікуваний. У дітей також може розвиватися хорея, яка являє собою ураження нервової системи. В результаті характер дитини дещо змінюється, він стає примхливим, дратівливим, неохайним і розсіяним. Змінюється хода і почерк, погіршується пам’ять і мова, можуть з’явитися порушення сну. При цьому в ранній період хвороби це все пояснюється як недисциплінованість і примхливість, а про похід до лікаря ніхто й не замислюється. Нервувати батьки починають набагато пізніше, коли у дитини починаються мимовільні посмикування м’язів рук, ніг, тулуба та обличчя.

Хорея, як і саме ревматичне запалення, з часом проходить безслідно. Так що найсерйознішим результатом не вилікуваного повною мірою ревматизму залишається ревмокардит, який може призвести до серйозних проблем, аж до інвалідності. Саме тому важливо якомога раніше провести діагностику і почати лікування цього захворювання, благо, всі знають, який лікар лікує ревматизм.

Основне завдання лікування ревматизму

Основне завдання, яке ставиться перед лікарем — придушення стрептококової інфекції, яка як викликає розвиток самої хвороби, так і служить причиною її ускладнень. Якщо заходить мова про те, як лікувати ревматизм, то зазвичай вибирається одне з численних антибактеріальних засобів, найчастіше — пеніцилін. При цьому активна терапія антибіотиком триває близько двох тижнів, після чого хворий ще протягом п’яти років раз кілька тижнів отримує внутрішньом’язові уколи пеніциліну для профілактики можливих ускладнень на серце.

В останні роки для лікування ревматизму почали активно застосовувати антибіотики «широкого спектру дії» у формі таблеток. Такі препарати (наприклад, еритроміцин, ампіцилін, оксацилін і т.д) також показали свою високу ефективність.

У період загострення для зняття болю застосовуються різні нестероїдні протизапальні препарати. Діють вони досить швидко і ефективно усувають больовий синдром і саме запалення.

Ревматизм, незважаючи на свою «скритність» і небезпечність, прекрасно лікується нестероїдними протизапальними препаратами та антибіотиками, в більшості випадків цього виявляється цілком достатньо для повного усунення хвороби. Але в рідкісних випадках це лікування не дає належного ефекту, тоді лікарю доводиться призначати кортикостероїдні гормони. У поєднанні з антибіотиками ці препарати здатні зняти ревматичне запалення буквально за декілька днів.

Варто відзначити, що знеболюючі препарати при лікуванні ревматизму практично не застосовуються, оскільки їх ефект в даному випадку виключно тимчасовий, а придушити запалення вони не можуть. Якщо знеболювальний засіб знімає біль, то запалення нікуди не зникло, а людина, активно рухаючись, завдає додаткової шкоди хворому суглобу.